Звичайно ж, курка домашня – не подружжя фабричної, скажуть багато хто. І це справді так. Але давайте разом проаналізуємо інформацію про курочки та спробуємо розібратися, що є міф, а що реальність.
Гіпотеза № 1: м'ясо домашньої курки жорсткіше
Так це правда. Домашні кури ростуть кілька місяців, а на птахофабриці – рівно 45 днів. Тому м'ясо курочок фабричних «молодше». Крім того, домашні кури зазвичай мають вільний вигул і пружну м'язову тканину, а фабричні все своє коротке життя сидять у клітинах практично без рухів, а значить, їх м'язи пухкі, а м'ясо – м'яке.
Гіпотеза № 2: м'ясо фабричних курей напхане гормонами
Скоріше за все ні. Існує строго відпрацьована методика вирощування курей-бройлерів рівно за 45 днів, коли їм не дають рухатися, дають певний корм і біологічно активні добавки. За такого підходу рівно вчасно бройлер «дозріє» і піде на продаж. Застосування гормонів за Російським законодавством заборонено, проте коли йдеться про прибуток, можливо, у когось рука і не здригнеться сприяти тому, щоб приріст м'яса був більшим.
Гіпотеза № 3: усі фабричні кури отримують антибіотики
Так, на жаль, це так. Існує список дозволених до харчування курей добавок, серед яких трапляються й ті, що містять антибіотики. Міра ця вимушена. На багатьох птахофабриках кури утримуються по десятку в клітинах за низької температури повітря та поганих санітарних умов. Все це сприяє хворобам птахів, упоратися з якими допомагають антибіотики. У деяких господарствах так бояться великого відмінка птиці, що дають антибіотики з профілактичною метою – зазвичай двічі за ті самі 45 коротких днів життя курки.
Гіпотеза №4: домашні кури їдять натуральні корми
Велике питання. Все залежить від господарів, їх переконань та достатку. Зазвичай кури годують тим кормом, який дешевше і іноді набагато вигідніше купити спеціальний курячий корм з найближчої птахоферми або у постачальника курячих кормів, а трава буде приємним доповненням до основного сухого корму.
Гіпотеза № 5: у домашній курятині немає антибіотиків
Хотілося б вірити. Проте господар, побачивши, що одна з курей захворіла, відсадить її в окрему клітку та почне лікувати. Чим ви вважаєте? Зазвичай найдешевший антибіотик широкого спектра дії, знайомого всім і носить назву «Левоміцетин». Отже можливість купити домашню курочку вживала антибіотики є, і вона досить висока.
Гіпотеза № 6: домашні кури корисніші за фабричні
Якщо взяти ідеальну картинку, коли господар вирощує курку на пшоні і траві, вона у нього не хворіла і щасливо жила, то така курка буде явно кориснішою за фабричну. Якщо ж господар годує курку фабричним кормом, зрідка пускаючи на траву, та ще вона і перехворіла незрозуміло чим, але її полікували антибіотиками - навряд чи така курочка буде кориснішою за фабричну. Тим більше, що захворілих курей недбайливі господарі першими пускають під ніж і можуть бути джерелом інфікування людини. Через сире куряче м'ясо можна заразитися, наприклад, орнітозом та сальмонельозом. Причому їсти сире м'ясо не потрібно, досить просто доторкнутися до нього і не вимити після цього руки.
Як вибрати гарне м'ясо курей?
Насамперед потрібно вибирати за виробником. Перевірена птахофабрика, знайомий фермер або охайна господиня - у кожного з них можна купити нормальну курочку, придатну для їжі.
На вигляд м'ясо має бути чистим, без пошкоджень шкірки, з жовтуватим жирком, мати приємний запах.Продавець може вам надати для ознайомлення документи на м'ясо та штамп ветнагляду на тушці (якщо курка продається на ринку).
Чим корисне м'ясо птиці?
М'ясо курей вважається дієтичним, проте не варто забувати про те, що це м'ясо, та ще й з жирком і шкіркою. А значить воно є джерелом насичених тваринних жирів, вживати які сучасній людиніпотрібно дуже обмежено. І цей факт поширюється і на домашніх, і фабричних курей однаково.
Як відомо, курка відносить до м'ясних дієтичним продуктам, які є корисними для всіх вікових категорій та груп. Саме куряче м'ясо та страви з нього найбільш популярні у нашому регіоні. По-перше, це дієтичне та поживне м'ясо, по-друге, воно дешевше в порівнянні з іншими видами м'яса, що є не менш важливим фактором на сьогоднішній день. Домашня курка, порівняно з фабричною, має більше користі, тому що вигодовується тільки на натуральних кормах. Але чому її м'ясо тверде, порівняно з промисловим варіантом? Спробуймо розібратися далі.
Декілька місяців потрібно, щоб виросла і сформувалася домашня курка, чого не скажеш про фабричний вид, який зростає протягом 45 днів. Тому можна вважати "молодшим" м'ясо фабричної курочки порівняно з домашнім виглядом.
Також домашні кури мають більш розвинену мускулатуру, бо щодня здійснюють прогулянки господарським двором. Фабричний вигляд постійно сидить у клітці одному місці, тому має ніжніше і пухке м'ясо.
Домашні кури їдять лише натуральні корми.
Це все залежить від господаря курки. Якщо він є сумлінною людиною, яка дбає про своє здоров'я та своїх близьких, то вона використовуватиме тільки якісні натуральні корми, без використання різних гормонів росту та антибіотиків.
Домашні кури корисніші за фабричний вид.
Домашня курка буде кориснішою за фабричну тільки в тому випадку, коли її годувати тільки якісним пшоном і свіжою травою, а також коли вона ніколи не хворітиме і постійно перебуває в хороших умовах проживання. Але, якщо курка хворіла і харчувалася фабричними кормами, вона не буде корисною фабричного варіант.
Сальмонельоз або орнітоз можна легко заразитися через сире куряче м'ясо. Причому зараження може статися навіть через простий контакт із куркою, без вживання м'яса.
Як вибрати хороше куряче м'ясо?
По виробнику спочатку потрібно вибирати м'ясо. Нормальну курочку можна купити в охайній господині, знайомого фермера або в перевіреній птахофермі.
Чистим без пошкоджень має бути куряче м'ясо на вигляд, з приємним кольором і запахом. Якщо курка продається на ринку, то у неї має бути обов'язково штамп ветнагляду та документи, що підтверджують її належну якість.
Бройлерною називають курку, виведену шляхом схрещування м'ясних порідкурей. М'ясо такого птаха користується великим попитом, оскільки воно відносно недороге і вважається поживним та корисним. Але чи може таке м'ясо мати подібні властивості, якщо на птахофабриці курча виростає протягом 7 тижнів до потрібних 2,5 кг? Домашньому курчам знадобилося б півроку.
Як вирощують бройлерних курчат
Бройлерних курей вирощують у виробничих масштабах у закритих приміщеннях, що не провітрюються, з дотриманням різних температурних режимів для добових, тижневих і підрослих курчат. Щоб вони менше рухалися і не втрачали у вазі, їх не вигулюють, утримують у обмежених умовах. У меню курчат комбікорм, зернові, овочеві суміші, м'ясо-кісткове борошно.
Чому м'ясо бройлерної курки з птахофабрики шкідливе для здоров'я
М'ясо бройлера, яке продається нам у гастрономах, не можна вважати безпечним для здоров'я, тому що птахофабрики щедро присмачують пташиний корм різними хімічними добавками. Щоб попередити масову захворюваність і відмінок, корм «заправляють» антибіотиками. Для швидкого зростання курчат і нарощування ними м'яса до раціону включають синтетичні вітаміни та гормони росту. Хтось може сказати: Ну і що, що антибіотики? Людині і так доводиться в сезон хвороб хоч раз та приймати їх». На це будь-який лікар вам скаже, що при систематичному неконтрольованому попаданні в організм антибіотиків збудники багатьох хвороб звикають і стають несприйнятливими до них. Чим це небезпечно? У разі зараження інфекцією призначений лікарем антибіотик може не спрацювати.
Якщо у вашому раціоні постійно присутні страви з бройлерної курки і у вас раптом з'явилися симптоми алергії, цьому не варто дивуватися. Порушення роботи кишечника та дисбактеріоз – теж результат «прийому» антибіотиків.
«Завдяки» гормонам, через якийсь час ви не влазитимете у свій розмір. Висновок: робіть правильні висновки.
Своє – краще!
Якщо ви не уявляєте стіл без курячого супу, а діти люблять запечену курку, наша порада: намагайтеся купувати сільського домашнього птаха або з невеликого фермерського господарства. Ну а якщо у вас свій будинок з ділянкою, то розводити та вирощувати курчат зможете самі без особливих витрат. Закуповуються вони з настанням теплих днів, зазвичай, у травні. Із добовими більше турбот, тож краще брати збентежених. Вдень курчат пускають під сітку, щоб уберегти від ворон та бродячих кішок, на ніч закривають у приміщенні. Бройлери практично всеїдні: вони їдять і крупи, і терті овочі, можна давати залишки зі столу. Головне, корм не може бути прокислим, а воду слід наливати свіжу. І вже у серпні – вересні можна починати радувати домочадців стравами із екологічно чистого свіжого м'яса.
Зелене м'ясо, або "хвороба зелених м'язів", вперше офіційно зафіксували в американському штаті Орегон. Це – поліетиологічне захворювання (викликане декількома факторами), що розвивається внаслідок самотравматизації птиці при збільшенні маси тіла та несинхронному розвитку сполучнотканинних та паренхіматозних елементах грудних м'язів.
Як уточнюють вчені Харківської державної зооветеринарної академії І.М. Щетинський, А.В. Захар'єв, А.Ю. Ульяницька, Л.М. Ляхович, м'ясо зеленого кольору – це патологія, що розвивається при значній ішемії грудних м'язів внаслідок їхнього недостатнього кровопостачання, що призводить до розвитку атрофії, дистрофії та некрозів. Недостатність опорних функцій сполучних тканин призводить до мікротравм судин у м'язах, коли птах здійснює різкі рухи. Саме крововиливи в ділянках, уражених ішемією, і пояснюється зелений колір м'яса бройлерів.
У сучасних кросов бройлерів поверхневі грудні м'язи суттєво збільшені у розмірах, при цьому інші м'язи та кістки грудних кінцівок розвинені відносно слабо. Через це на завершальному етапі вирощування деякі особини втрачають здатність вільно рухатися.
Зелене куряче м'ясо, або орегонська хвороба бройлерів,- не єдина соматична хвороба, що вражає цього птаха. Так, бройлери можуть страждати "слабкістю кінцівок бройлерів", коли бройлери падають на ноги, "білом'язової хворобою", "целюлітом бройлерів". Слабкість кінцівок та білом'язова хвороба бройлерів викликаються порушенням антиоксидантних систем клітини внаслідок дефіциту селену, що зазвичай спостерігається в перші дні життя птиці.
У перші об'ємні некрози зеленого кольору в грудних м'язах виявили в індичок. При цьому глибокі грудні м'язи набрякали, ставали блідими, фасції - стоншувалися, тьмяніли, на місці набряку м'язів розвивався некроз, у деяких місцях некрозна маса набирала зеленого кольору. Пізніше почали виявляти зелене м'ясо. курячій грудцібройлерів, причому у півнів ця патологія зустрічалася частіше, ніж у курочок. А оскільки з зовнішнього виглядуне можна було визначити, якісне всередині м'ясо чи ні, цілі партії м'яса бройлерів поверталися із торгових мереж.
Харківські вчені вивчали цю патологію на грудних м'язах тушок курчат бройлерів при забої в 45-50 денному віці. При патоморфологічному аналізі уражених ділянок виявлено зміни, характерні для гепатодистрофії та серозно-геморрагічного кутикуліту. При розрізанні грудних м'язів у п'яти тушках виявлено наявність вогнищ м'язової тканини овально-подовженої форми, сіро-жовтого, по краях – зеленуватого кольору, пухкої консистенції, частково відмежованих від макроскопічно не зміненої тканини смугою гіперемованої тканини, у якій помітні поодинокі крововиливи. Зазначені зміни характерні для гострого некрозу з розвитком демаркаційного запалення (локальної альтернативної гострої міопатії).
У всіх зразках у некрозній масі виявлено накопичення залізовмісних пігментів – продуктів розпаду гемоглобіну еритроцитів. Судинні патології, присутність залізовмісних пігментів, наявність у сполучній тканині вільних сульфатованих глікозаміногліканів свідчать на користь травматичного походження даного захворювання.
Таким чином, в одній і тій же партії птиці встановлено дві патології, які фактично за етіологією є варіантами альтернативної міопатії. У курчат бройлерів перших тижнів життя встановлена «білом'язова хвороба» з ураженням серцевого м'яза, грудних та стегнових м'язів. У курчат бройлерів на завершальному етапі вирощування виявлена "хвороба зелених м'язів", що представляє собою гостру альтернативну міопатію та випадки хронічної міопатії з розвитком осередкового постнекротичного склерозу.
На думку експертів, в основі даної патології (зелене м'ясо в курячій грудці) лежать порушення обміну речовин молодняку птиці, пов'язані з нестачею селену та інших антиоксидантів у раціоні батьківського поголів'я птиці, з подальшим розвитком «білом'язової хвороби» курчат першої доби життя, що є причиною схильність бройлерів до розвитку зеленого м'яса.
За матеріалами статті "Зелена патологія", журнал "Здоров'я тварин і ліки", 06/2017 (№186)
Тетяна Кузьменко, член редколегії Собкор інтернет-видання "AtmAgro. Агропромисловий вісник"
Ви ніколи не звертали увагу, чому куряче м'ясо з птахофабрик можна приготувати у грилі або зварити у каструлі за лічені хвилини? При цьому воно суттєво втрачає в обсязі. Та й м'ясо якесь незвичайне.
Минулого літа пощастило скуштувати справжньої курятини. У селі для дорогих гостей забили сільську курку, яка виросла на свіжому повітрі та вільно гуляла двором. І смак м'яса відрізняється кардинально. Воно волокнисте, а кістки не так просто зламати, не те що у бройлерів.
Причина в тому, що бройлер – це мутант, штучно виведений людиною. Це навіть не порода, а гібрид, який майже несе яєць. Але навіть якщо ви і виведете курчат, знесених бройлерною куркою, то вони сильно поступатимуться своїм батькам за швидкістю росту і м'ясними якостями.
Адже у бройлера весь організм підпорядкований єдиному завданню – максимальному набору ваги. Молоденьких курчат поміщають у пташник, повністю ізольований від навколишнього світу. У ньому регулюються температура, освітлення та вентиляція. Все зроблено так, щоб птахи постійно їли та пили. Термін їхнього життя обмежений 56 днями. За цей час особина досягає ваги від 2,5 до 3 кг. Далі її зростання тимчасово припиняється. Птах линяє. Щоб не витрачати на неї даремно корм, у цей час її і вбивають.
Робітники, озброївшись товстими рукавичками, запихають бройлерів у клітини і везуть на бійню. Тут очманілих напівживих птахів чіпляють на стрічку транспортера, приголомшують електричним струмом і заколюють спеціальними рапірами. При цьому треба швидко спустити кров, щоб вона не потрапила до м'яса. Процес забою та подальшого оброблення тушки повністю механізований, так само як і все недовге життя бройлера. Адже не випадково пташники у нас давно перетворилися на птахофабрики. Вони мають видавати найдешевший продукт.
Це досягається насамперед за рахунок корму. Але тільки зерна, соєвого шроту, рибного борошна або крейди недостатньо. Комбікорми для птиці зараз буквально напхані стимуляторами росту, барвниками, пробіотиками, антиоксидантами та іншими хімічними препаратами. Адже якщо спеціально не стимулювати зростання, то бройлер зростає довше і набирає вагу повільніше. А при застосуванні стимуляторів терміни досягнення забійної маси можна скоротити до 38-42 днів.
Щоправда, як пише видання «7 секретів», у країнах ЄС використання гормонів росту та антибіотиків у кормових добавках заборонили ще 10 років тому. Адже гормони мають звичку накопичуватися в організмі. В результаті наші чоловіки все більше набувають жіночих рис (у них повніють стегна і з'являються груди). У свою чергу, жінки міцно потоваришували з приладами для гоління. Причиною подібних метаморфоз є широке використання стимуляторів росту в комбікормах.
Виробники запевняють, що нічого такого не використовують. Проте, згодовуючи птахові лише зерно, можна розоритися. Стимулятори просто потрібні. Тож у кожному комбікормі є т.зв. "премікси" - суміш речовин мікробіологічного та хімічного синтезу. Вони допомагають птаху швидко набирати вагу, оберігають її від різних захворювань. Вважається, що вони є нешкідливими для людини. Штучні добавки коштують дешевші, тому вони все частіше замінюють природні. Навіть колір шкіри та пташиного м'яса зараз теж можна регулювати, додаючи синтетичні каротиноїди. Розроблено оптимальні дози запровадження кормових добавок. Для виробника курятини важливо суворо дотримуватися пропорцій.
Виробники знають, що м'ясо бройлера все одно користуватиметься підвищеним попитом через свою відносну дешевизну та поживність. Але, вирішивши поласувати курочкою з птахофабрики, дотримуйтесь стандартних запобіжних заходів. Купуйте охолоджене, а не заморожене м'ясо. Ви хоча б не їстимете курятину з хлоркою. До того ж саме м'ясо, що йде на заморожування, легко накачати різними добавками, збільшивши його вагу приблизно на третину. Вибирайте насамперед біле м'ясо – грудку чи філе. Різні шкідливі речовини накопичуються насамперед у кінцівках – ніжках та крильцях.
