Прибрати з продажу чистячі та миючі засоби іноземних компаній, включаючи Henkel, Procter & Gamble та Colgate-Palmolive. Під ударом опинилися зокрема засіб для миття посуду Fairy, пральний порошок Persil та кондиціонер для білизни Vernel «Весняна свіжість». За словами представників відомства, побутова хімія не відповідає російським вимогам безпеки.
Трохи пізніше Росспоживнагляд роз'яснив, що не збирається забороняти ввезення зарубіжної побутової хімії на територію Росії, а лише вимагає зняти з реалізації ті партії товару, які не відповідають нормам.
Чим ми мий посуд і чи шкідливий Fairy?
Хімік, експерт порталу "Росконтроль"
Засіб для миття посуду Fairy не містить жодних незвичайних інгредієнтів. У його складі поверхнево активні речовини (вони ж ПАР, які обов'язково повинні бути в будь-якому миючому засобі - саме вони мають миючу дію) аніонного та неіоногенного типу, консерванти (на жаль, у маркуванні не вказано, які саме) та ароматизатори (нешкідливі сполуки, використовувані навіть у парфумерно-косметичній продукції). Конкретні найменування ПАР у маркуванні не вказані (та цього не вимагає законодавство), тому судити про шкоду виходячи з складу, зазначеного у маркуванні, неможливо. Необхідні лабораторні випробування, які покажуть, чи відповідає засіб із цієї конкретної партії вимогам безпеки - за токсикологічними та фізико-хімічними показниками.
Треба розуміти, що побутова хімія на те й хімія, щоб утримувати хімічні речовини. І більшість хімічних речовинє шкідливими. Наскільки шкідливими – лише питання дози. Смертельна доза є навіть у кухонної солі. Тому будь-який засіб побутової хімії може становити небезпеку при неправильне використаннята недотримання запобіжних заходів, зазначених у маркуванні.
Але навіть при правильному використанні побутової хімії - головним чином йдеться про миючі (пральні) засоби - на оброблених ними предметах можуть залишатися речовини, нехай і в малій кількості. Експертиза «Росконтролю», зокрема, підтвердила, що навіть після двох полоскань пральні засоби залишаються на тканині у великій кількості. Тому після використання засобів побутової хімії дуже важливо ретельно промивати або виполіскувати предмет, який ними оброблявся.
Склад Fairy та Frosch, який вважається більш екологічним, практично ідентичний. Відмінність лише у змісті ПАР. У Fairy цей показник вищий, тому потрібна менша кількість засобу під час використання. Так звані екозасоби - це значною мірою маркетинговий хід, тому що в чинних нормативних документах таке поняття відсутнє - і кожен має право розуміти його по-своєму. Такі засоби повинні надавати мінімальний шкідливий вплив на навколишнє середовище(Наприклад, за рахунок виключення з рецептури фосфатів), але до безпеки споживача ця характеристика відношення не має.
Прагнучи мінімізувати шкідливий вплив на шкіру споживача миючих засобів, виробники також вносять до традиційних рецептур різні зміни. Наприклад, шкідливіші аніонні ПАР замінюються менш шкідливими неіоногенними. Найтоксичніші компоненти в засобах побутової хімії - це різні відбілювачі: кислоти або луги, що входять до складу засобів побутової хімії, мають дратівливу дію, яка проявляється тим більше, чим більша їх концентрація. Покупцеві під час виборів коштів побутової хімії необхідно уважно вивчити цю інформацію. Можлива індивідуальна непереносимість окремих компонентів.
Найбільш суворі нормативи існують для пральних та пральних засобів, призначених для обробки дитячих виробів (одягу, іграшок, посуду тощо). Для оцінки їхньої безпеки використовується, зокрема, такий показник, як індекс токсичності. Саме невідповідність за цим показником було виявлено під час перевірки Росспоживнаглядом миючих засобів для посуду та під час перевірки «Росконтролем» дитячих пральних порошків.
Кошти побутової хімії перед виведенням ринку обов'язково проходять лабораторні випробування за показниками безпеки. Проте державної реєстраціїпідлягають лише деякі з них (миючі та засоби для чищення, освіжувачі повітря). Для інших форм підтвердження відповідності є декларування відповідності.
Чому кошти, що звертаються на ринку, мають усі необхідні документи, що підтверджують їхню безпеку, а при перевірці виявляються факти невідповідності обов'язковим вимогам? Цьому є кілька можливих пояснень.
1. При оцінці відповідності зразки товарів приносить на експертизу сам заявник (виробник), і природно, що при виробленні партії товару, зразки від якої будуть досліджуватися, всі вимоги безпеки дотримуються. Надалі контроль за дотриманням технічної документації та вимог до сировини слабшає.
2. Після підтвердження відповідності виробник може змінити рецептуру, технологію або сировину (зазвичай для того, щоб зробити виробництво більш рентабельним), тому показники безпеки продукції після цього можуть суттєво змінитись, проте повторну процедуру підтвердження відповідності він при цьому, як правило, вже не проходить .
3. Протоколи лабораторних випробувань та сертифікати сьогодні купуються та продаються несумлінними випробувальними лабораторіями та органами із сертифікації – нерідко без будь-яких випробувань.
Що ще недавно заборонив Росспоживнагляд?
Шпроти із Польщі
13 серпня Росспоживнагляд заборонив ввезення шпроту польської марки Graal S.A. Причиною назвали недотримання санітарних норм, Допущені при виробництві цієї продукції. Крім того, у Росспоживнагляді вважають, що інформація про харчову та енергетичну цінність забороненого товару не відповідає дійсності.
Американське вино
17 серпня Росспоживнагляд забракував також вино трьох американських марок: Geyser Peak Winery, Crane Lake Cellars та Delicato Family Vineyards. Експерти виявили у винах підвищений вміст фталатів та біфеназату. Вважається, що фталати здатні викликати зміни в центральній та периферичній нервової системи, ендокринної системи, а також онкологічні захворювання та безпліддя у чоловіків та жінок Пестицид біфеназат використовується у боротьбі з кліщами при вирощуванні винограду.
Порошковий алкоголь
Незважаючи на те, що такого на російському ринку ще немає, у червні Росспоживнагляд заборонив продавати незвичайний порошок у Росії. На думку експертів, такий алкоголь всмоктується слизовими оболонками і швидше надходить у кров, що може призводити до сильного. алкогольного сп'яніння, опіку слизових та інтоксикації. Такою забороною відомство відреагувало на те, що американська компанія Lipsmark LLC, яка виготовляє алкогольний порошок Palcohol, має намір вийти на російський ринок.
Цифри цього тижня: у березні обсяг випічки хліба у Росії скоротився на 2,3 відсотка. Тобто 479 тисяч тонн хліба випекли наші пекарі. Причому якщо у Південному федеральному окрузі хліба стали пекти найменше півтора відсотка, то Північному - майже вісім відсотків. І дуже вчасно, бо цьогорічний урожай зернових може зменшитися порівняно з торішнім на шість з половиною відсотків. Можна припустити, що виробництво хліба скоротилося тому, що росіяни стали його менше їсти. А може, і через заборону Росспоживнагляду. Раніше непроданий хліб пускали в переробку – наприклад, на сухарі чи кулінарію. Якщо Росспоживнагляд піде далі і почне забороняти переробку прострочених або непроданих продуктів, накриється величезна галузь сучасної кулінарії, побудованої за принципом турецьких курортних салатів - коли вчорашній, не з'їдений туристами обід подрібнюється, заправляється йогуртом і подається на сніданок. Чудова економія коштів. Щоправда, скільки здоров'я було вбито такою кулінарією, підрахувати важко.
Камера мобільного телефонуне може передавати запахи, і в такій ситуації це, мабуть, навіть добре. З недвозначних коментарів зрозуміло, який на цьому складі стоїть сморід.
Переступаючи через зіпсовані курячі тушки, працівники Нерюнгринської птахофабрики відкривають завісу комерційної таємниці: ось із чого на їхньому підприємстві роблять шницелі, биточки та інші нагетси.
Наразі підсобки опечатані. На підприємстві проводить перевірку Росспоживнагляд. Цього тижня відомство оголосило справжню війну продуктовій вторсировині. Все почалося із хліба. До цього у власників булочних не виникало питання, що робити з батонами, що залежалися на полицях: увечері їх відвозили на хлібозавод, а вранці знову повертали до магазину. Але вже у вигляді грінок та сухарів. Тепер така практика може припинитись.
"У харчових продуктах після закінчення певного терміну здатні накопичуватися патогени. І якщо при термічній обробці в процесі вторинної переробки більшість мікроорганізмів руйнується, то їх токсини, а також мікротоксини здатні витримувати високі температури" , - йдеться у листі головного санітарного лікаря РФ Ганни Попової.
У своїй ініціативі Росспоживнагляд не обмежується виключно хлібом. На заводи для переробки цілими фурами везуть непродані м'ясо, молочку та овочі. Незабаром такі реверсивні поставки можуть опинитися під забороною. Ось тільки здебільшого реанімацію прострочених продуктів можна провести, що називається, не відходячи від каси.
Продукти в супермаркеті можуть пережити друге та навіть третє народження. Співробітникам магазинів відомі сотні порівняно чесних способів продати прострочений товар. Данило кілька років працював у різних торгових мережах і точно знає, чому відділ кулінарії треба оминати.
Відсікаючи зайве, можна дати друге життя майже половині всіх продуктів у магазині. Ніж – взагалі найкращий друг ретейлера. Їм і запліснілі краї у сиру можна обрізати, і ковбаску, що пахне, красиво нашаткувати. Ну а все, що не продали в овочевому, рубають у салати. Ось недавня історія із Саратова: у центрі торгового залу – вітрина з апетитними закусками. За легендою їх готують сертифіковані кухарі на іншому кінці міста.
Насправді ж виробництво налагоджено у найближчій побутівці. Гниючі помідори та огірки терпляче чекають на свого покупця.
Щоб видати зникле за свіже, продавці виявляють небачену кмітливість. Наприклад, коли ковбаса покривається білим нальотом, її протирають олією, а рибу вимочують у молоці. Але найчастіше намагаються реанімувати м'ясо. Тут продавці досягли небувалого рівня майстерності. Те, що ще не пахне, пускають на фарш. З іншого роблять шашлик і стейки. Кухарі навіть іноді жартують: не буває тухлої свинини, буває мало маринаду.
Але в деяких магазинах співробітники не турбують себе і цим. Адже іноді досить просто переклеїти етикетку.
Трохи більш просунута версія цього трюку має такий вигляд: товар приходить у магазин у заводській упаковці. Коли термін придатності добігає кінця, її змінюють на просту вакуумну плівку, а зверху клеять бирку з датою розфасовки, але не виготовлення. І – вуаля – на полиці свіжий товар. Але покупці рідко звертають увагу такі деталі. А от громадянських активістів не проймеш.
Василь та його однодумці регулярно проводять рейди у пермських супермаркетах. І масштаби порушень просто вражають.
"В одному з магазинів великої федеральної мережі ми виявили одного разу візки, напевно, три зіпсовані продукти, у яких термін придатності закінчився ще місяць тому. І вони продавали їх, не соромлячись, бабусям, які не бачили дату виробництва. Вони навіть, не соромлячись, кажуть: люди все одно купують це ж там, зі знижкою, або ще щось", – розповідає Василь.
Товарів другої і навіть третьої свіжості в магазинах повно, але завдяки кмітливості продавців та майстерності штатних кулінарів пересічному покупцеві навряд чи вдасться колись їх ідентифікувати. Прострочення маскують так, що найвитонченіший гурман не відразу зрозуміє, чим його годують.
На службі несумлінних рестораторів та жадібних ретейлерів – весь світовий кулінарний досвід. Хіба могли неаполітанські фермери 600 років тому подумати, що їхня улюблена піца в 21 столітті в Росії перетвориться на останній притулок прострочених продуктів? Зниклі помідори, сир, зрозуміло, з цвіллю, трохи підгнилий болгарський перецьі російський еквівалент пармської шинки з легким білим нальотом – усе йде у справу. Прострочення рівним шаром укладається на тісто. Основу можна взяти і ту, що заморожували та розморожували кілька разів. 20 хвилин у духовці - і гнилі томати перетворюються на в'ялені, а цвіль на сирі стає благородною. Що ж, виглядає цілком апетитно, якщо не знати, з чого це виготовлено.
Як на подібні кулінарні вишукування може відреагувати організм, здогадатися нескладно. Одна така піца може вибити з колії на кілька днів. Але це – не найстрашніше. Лікарі кажуть, отруєння – це удар не лише по травній, а й по імунній системі.
Ті, хто залишає завтра те, що можна з'їсти сьогодні, автоматично вносять покупців у групу ризику. Сирна нарізка, овочі, морепродукти та гарніри вже надвечір стають відверто небезпечними. Термін зберігання у них лише 12 годин. Пельмені, котлети та млинці живуть довше: нічого страшного, якщо полежать у холодильнику добу. Приготовлені з ранку салати з майонезом на вечерю подавати вже не можна, а якщо в них додали яйця або солоні огірки - їсти потрібно відразу. Вони зіпсуються за 6 годин. І це за умови, що продукти, з яких їх виготовили, були свіжими.
Але у відділах кулінарії таке буває дуже рідко. І дивно, що продавці найчастіше задаються питанням «як позбутися прострочення?», а не «як продати все вчасно?». Адже для того, щоб товар на прилавках не залежав, потрібно лише грамотно розрахувати свої сили.
Менеджерські прорахунки часто призводять до справжнього колапсу. У ретейлерів накопичується така кількість некондиції, що її доводиться позбуватися. Ні, товар, звичайно, не викидають – продукти продають оптом. В Інтернеті сотні оголошень, автори яких скуповують неліквідні тонни. Ми зателефонували до одного такого "підприємця" і ввічливо поцікавилися, навіщо йому стільки прострочення.
Виходить, торгівля простроченими продуктами – це цілий сектор тіньової економіки. Деякі заводи працюють виключно на вторинній сировині, а простих громадян, виходить, годують гниллю. Продуктам не просто дають друге та третє життя - вони взагалі безсмертні. І рано чи пізно опиняться на вашому столі.
В розділі
Ще кілька років тому нам здавалося, що неякісні продукти трапляються лише на ринках. Наразі люди все більше скаржаться на супермаркети. Покупців просять повідомляти про випадки отруєння неякісними продуктами. "Наша Версія" вирішила випробувати механізм продуктової кляузи на торговців. Вийшло міні-розслідування із ризиком для життя.
Якось журналісти РЕН ТВ, Першого та П'ятого каналів спробували перевірити факти торгівлі неякісними та простроченими дитячими молочними продуктами у «П'ятірочці». В результаті їх було побито службою безпеки мережі X5 Retail Group.
Всі серйозні претензії до виробників продуктів та їх продавців пов'язані майже з ризиком для життя.Навчена гірким досвідом колег, я спробувала просто сфотографувати цвілі огірки в магазині «Магніт» на Слов'янському бульварі, 13. До мене відразу підійшла менеджер і попросила припинити фотозйомку, посилаючись на те, що без дозволу це робити в їхній мережі не можна. Згадавши про каліцтво своїх колег, я припинила зйомку, але від ідеї розслідування не відмовилася. Почала з пліснявих огірків, які я купила в Магніті, зберігши чек.
Слідом зіпсованих овочів
Мій дзвінок до Союзу споживачів Москви виявився не за адресою. Керівник прес-служби Світлана Кульницька повідомила, що вони займаються здебільшого нехарчовими товарами та послугами. Проте, за словами Кульницької, щонайменше три дзвінки на день вони отримують і з приводу неякісних продуктів. Покупці скаржаться і на мережеві магазини, і на кіоски. Товари найрізноманітніші – від чорної ікри до пончиків. Останнім часом найбільше невдоволення викликають все ж таки мережеві магазини, зізналася Кульницька. Після отримання скарги Союз споживачів відсилає або переадресовує їх у Московський Ростест, Державну інспекцію міста Москви з якості сільгосппродукції, сировини та продовольства (МосГИК), і навіть у Роспотребнадзор. Щодо Росспоживнагляду, то ця структура виявилася сильно засекреченою. Вказаний на сайті телефон "тимчасово не обслуговувався". «Гаряча лінія» виявилася настільки зайнятою, що на третю добу дозвону я здалася і припинила спроби вступити в контакт із відомством Геннадія Онищенка. Для спілкування з ним призначалося лише звернення в електронному вигляді на вказаний зразок. Чи під силу це, наприклад, бабусі з села Дубки, яке не обтяжене Інтернетом?
Щодо державної інспекції з якості сільгосппродукції, сировини та продовольства, то виявилося, що вона «загалом не має претензій до якості продуктів». Про це розповіла мені перший заступник начальника МосДІК Олеся Ткачова.
У Ростесті мені відповів Ілля Едуардович, який не побажав називати своє прізвище. Він повідомив, що його організація є «незалежним експертним центром, який проводить експертизи на прохання різних структур». На моє запитання, хто звертається частіше – мережеві магазини, ринки чи приватники, відповідь була ухильною: мовляв, ми нікому не відмовляємо.
От і все. Далі була перспектива суду. Але тягнутися туди, платити держмито і, можливо, наймати адвоката через півкіло цвілих огірків не хотілося. При цьому всі офіційні особи, з якими я розмовляла, говорили про громадянську активність та необхідність відстоювати права споживачів.
"Мене почали бойкотувати як покупця"
Основна частина позовних заявгромадян з приводу неякісних продуктів не призводить ні до чого. Найчастіше слід відмова. Причина у непрофесійно складеному позові на противагу грамотним та наполегливим юристам мережевого магазину або виробника продуктів. Безрезультатними виявляються у більшості випадків та звернення громадян до інших офіційних інстанцій. Ось розповідь Ольги із Пензенської області: «У нас у м. Сурську є ринок, що працює один раз на тиждень, у неділю. Я вже воювала з ветслужбою ринку, скаржилася офіційно на продавців м'яса за те, що воно продається в антисанітарних умовах і націлена водою. Відповіді на свою скаргу з адміністрації Сурська та від головного санітарного лікаря району я не отримала, натомість мене почали бойкотувати як покупця. На ринку продається цілий ріктухла риба, влітку в спеку - ковбаса та м'ясні продукти, взагалі все! Торгують без дозвільних документів, аргументуючи це так: Це ринок, що ви хочете? Ветлікар ринку на ім'я Халіда (прізвище своє називати вона відмовилася) на мою претензію до неї за антисанітарію відповіла невдоволено: «Я відповідаю за якість, а решта мене не стосується!» Яка може бути якість у тухлятині?»
Тому що це насамперед прибутковий бізнес, у якому найчастіше переплітаються інтереси комерційних та державних структур.
Тим часом Про недавній страшний випадок повідомляли багато хто інформаційні агенції: Діма Казанцев з Новосибірська помер одразу після того, як з'їв шматок соковитого кавуна з місцевого супермаркету
В інших містах Росії ситуація не краща. У гіпермаркеті на Ярославському шосе якийсь час тому вилучили близько 740 кілограмів простроченої риби. Під час перевірки у цьому магазині було припинено реалізацію майже 2 тонн неякісних товарів. Причина – недотримання температурного режиму. У Краснодарі в гіпермаркеті «Ашан» перевірка Россільгоспнагляду виявила 300 кілограмів червоної ікри «другої свіжості» без жодних документів, а також кілька тонн риби, морепродуктів та м'яса з невстановленими термінами придатності, без маркування та без ветеринарних супровідних документів. Зберігається все це без дотримання температурного режиму. В Ульяновську покупці встановили: продавці вдаються до різних хитрощів, щоб швидше реалізувати товар. Виставляють, наприклад, в один ряд із пакетами свіжої сметани прострочену.
Омолоджуючий макіяж для продуктів
Після одкровень фасувальника м'яса з супермаркету я перестала купувати багато продуктів... «Ми давали підписку про нерозповсюдження відомостей про наш магазин, але мовчати про те, що відбувається, я не можу, – розповів співробітник торгового залу, який попросив зберегти анонімність. – Зовні всі продукти виглядають привабливими, але ніхто не знає, як це досягається. У м'ясному відділі сосиски та сардельки миють, щоб прибрати з шкірки товстий наліт, а застарілу варену ковбасупротирають спеціальною рідиною, щоб вона виглядала рожевою. Прострочену сиру курку обсмажують у грилі та продають ще дорожче. Зацвілі овочі миють і сушать, з капусти знімають пожовклі листя, а зіпсовані ягоди розкладають по кошиках, зверху прикриваючи свіжими і загортаючи в плівку. Не краще справи і в молочному відділі – сир щодня загортають у новий целофановий пакет, на якому вказується новий термін придатності. Товари знімають із продажу, тільки якщо нічого не можна зробити з датою. Часто почорніла від часу ковбаса, яка коштує вдвічі дешевше, ніж свіжіша, привертає увагу яскравою етикеткою з написом «вигідно» або «знижка».
У Спілці споживачів Москви та в державній інспекції з торгівлі мене запевнили: «Ніяка уцінка харчових продуктівне повинно бути, це незаконно. Якщо співробітникам магазину здається, що після закінчення терміну придатності товар ще можна вживати, він має запросити спеціальну службу, яка проведе дослідження продукту та з'ясує, чи не вплине він на здоров'я людини».
Оскільки представники державних структур, у віданні яких перебуває якість продуктів, зберігали горде мовчання і не розкривали абсолютно жодної інформації, я вирішила звернутися до незалежного експерта. Ось що розповів мені Ігор Васильєв, технолог харчової промисловості з Санкт-Петербурга, експерт із сертифікації в галузі харчових продуктів: «Росспоживнагляд при Геннадії Онищенко контролює торгові та виробничі об'єкти у вигляді планової перевірки один раз на три роки, причому настільки планово, що відомий день перевірки за місяць через повідомлення. Відбувається це, як правило, за особливим розпорядженням у разі масових отруєнь, колективних скарг – загалом, у випадках екстраординарних».
Багато проблем з якістю продуктів, на думку нашого експерта, почалися після того, як було скасовано державну систему контролю за якістю.
2010 року всю харчову промисловість перевели на так зване декларування. Саме тоді й закінчився контроль якості продуктів. Декларування - це, по суті, принцип: що хочу, те й роблю. Васильєв пояснює: «Тепер виробник в односторонньому порядку повідомляє орган із сертифікації (тобто держава), що виробляє той чи інший продукт за відповідним нормативним документом (ТУ, СТО, ГОСТ, ОСТ). І все! Сьогодні вся відповідальність лежить лише на виробнику. Але який контроль за виробником? Жодного! Мало того, влітку 2010 року припинено реєстрацію та видачу санітарно-епідеміологічних висновків Росспоживнаглядом на продукцію та виробничі майданчики. Тобто ніхто, по суті, не контролює санітарний стан та готовність виробника до випуску заявленої продукції». Саме звідси випливає ще одна проблема: необмежене і непідконтрольне ввезення в РФ всіляких інгредієнтів та добавок (барвники, консерванти, стабілізатори, ароматизатори, конина). Але навіть якщо залізною рукою завтра налагодити контроль за продукцією, нічого не зміниться: у нас геть-чисто відсутні нормальні сучасні випробувальні центри – лабораторії; вони діють лише в Москві та Петербурзі при управлінні Росспоживнагляду, Ростесте та при Інституті харчування в столиці. Про решту міст і говорити не доводиться. Адже якісний контроль можливий тільки в якісних і сучасних випробувальних центрах.
Гласність проти харчового свавілля
Дані інспекцій, як правило, не оприлюднюються: комерційна таємниця – запорука успішного бізнесу. Ця таємниця може коштувати комусь бізнесу, тому інформації щодо цього мінімум. Проте мені вдалося дізнатися результати деяких перевірок. Лише минулого року у московських супермаркетах було вилучено понад 700 тонн неякісної продукції. Минулого року серед продуктів російського виробництва різними інспекціями було забраковано 35% усіх перевірених курей, 67% вершкового масла, 30% чаю та кави, а також 24% хліба та хлібобулочних виробів. Останнім часом у столиці з'явилася також велика кількість фальсифікованої мінеральної води, яка виробляється «у підворітті» та продається під марками «Боржомі» та «Нарзан». Якість імпортних продуктів, хоч як парадоксально, не вище. Так, минулого року серед перевірених імпортних ковбасних виробів та копченостей було забраковано 24% продуктів, серед риби та рибопродуктів – 34%, молочних – 24%, сирів – 77%. Зараз, як повідомили у Спілці споживачів, серед неякісних товарів, що продаються на московських ринках та у магазинах, пальму першості впевнено тримають рибні консерви. За ними йдуть м'ясні консерви, а також молдавські та грузинські вина та морозиво, в якому інспектори знаходили навіть кишкову паличку.
Мірою на продавців неякісної продукції могли б стати штрафи. Але сьогодні вони мізерні. За кордоном власникам супермаркетів і на думку не спадає залишати прострочений товар на полицях, бо це тягне за собою величезні штрафи та втрату репутації. А штраф 15-20 і навіть 50 тис. рублів, який накладає Росспоживнагляд на російські мережеві компанії, для них нічого не означає. Конкуренція між магазинами, на думку експертів, у Росії ще не розвинена настільки, щоб стати реальним механізмом контролю якості.
Як же боротися з продуктовим свавіллям? І чи варто? Сьогодні змінити ситуацію здатна лише громадська думка. До речі, саме він свого часу змусив порушити кримінальну справу проти «Ашана» – ретейлера, що входить до трійки найбільших у Росії. Внаслідок скандалу у ЗМІ та соціальних мережахСлідче управління Слідчого комітету при Прокуратурі РФ по Москві порушило кримінальну справу у зв'язку із встановленням фактів продажу в мережі гіпермаркетів «Ашан» у столиці неякісних рибних продуктів за ознаками злочину, передбаченого статтею 238 (виробництво, зберігання, перевезення або збут товарів та продукції, виконання робіт або надання послуг, які не відповідають вимогам безпеки) КК РФ. Слідство встановило, що представлені для продажу пивні набори із сьомги та осетру, ікра лососьова та форелева, крабові консерви та устриці не відповідали «гігієнічним вимогам безпеки та харчової цінності харчових продуктів». Вони були визнані експертами небезпечними для здоров'я.
Значить, вихід поки один: надавати кожен подібний випадок максимальному розголосу. Наведу лише один приклад. Минулого року поряд з нашим будинком дивні люди азіатської зовнішності, які володіють російською зі словником, поставили лотки з гнилими овочами та фруктами за ціною вищою, ніж у «Перехресті». Надати ліцензію торговці відмовилися. Ми написали колективну скаргу в управу району та почали розміщувати фото «колишніх» фруктів з їхнього прилавку в соціальних мережах, одночасно тероризуючи управу дзвінками. В результаті намет закрили, а нелегальних торговців не лише оштрафували, а й депортували.
Надсилайте до нас до редакції адреси проблемних супермаркетів та фото прострочених продуктів на електронну адресу [email protected]сайт. Ми проведемо власне розслідування та опублікуємо найстрашніші знімки!
